Повернення до нашого Отця
Відкриває розділ пісня народу про повернення: Він роздер нас і зцілить нас, — але наш Отець відповідає, що їхня любов — як ранкова хмара, яка розвіюється до полудня. Він прагне заповітної любові й пізнання Його, а не жертви. Далі — священики, що вбивають подорожніх.
6 1Прийдіть, повернімося до нашого Отця, бо він роздер нас, щоб зцілити нас; він вразив нас, і він перев’яже наші рани. a a v1 Рани від нашого Отця ніколи не є останнім словом — він роздирає лише для того, щоб зцілити, вражає лише для того, щоб перев’язати. Це покарання має на меті привести його дітей додому. 2Через два дні він оживить нас; третього дня він підніме нас, щоб ми жили перед ним. b b v2 Воскресіння третього дня вказує наперед на Ісуса, воскреслого третього дня, щоб ми могли жити перед нашим Отцем (1 Коринтян 15:4). 3Пізнаймо, прагнімо пізнати нашого Отця. Він виходить так само певно, як світанок; він прийде до нас, наче дощ, наче весняні зливи, що зрошують землю.
4«Що мені робити з тобою, Єфреме? Що мені робити з тобою, Юдо? Ваша любов — наче вранішня хмара, наче роса, що рано зникає. 5Тому я посік їх через пророків; я повбивав їх словами уст моїх, і суд мій виходить, наче світло. 6Бо я прагну заповітної любові, а не жертви, пізнання нашого Отця, а не цілопалень. c c v6 Ісус двічі цитував цей вірш — «Милосердя хочу, а не жертви» (Матвія 9:13; 12:7) — щоб показати, що наш Отець прагне, аби його знали й любили, а не лише служили йому жертвами. 7Але, наче Адам, вони порушили заповіт; там вони вчинили зрадливо зі мною. 8Ґілеад — місто злочинців, позначене кривавими слідами. 9Як розбійники чигають на жертву, так зграя священиків убиває на дорозі до Сихема; так, вони чинять ганебні злочини. 10У домі Ізраїля я бачив жахливу річ: там розпуста Єфрема; Ізраїль осквернений.
11«І тобі також, Юдо, призначено жнива, коли я поверну долю моїх дітей.»
