Оживлені милосердям Отця
Павло прямо описує минуле читача — мертві, що йшли за натовпом і за силами, які стоять за ним, — а тоді перебиває сам себе: «але наш Отець». Спасіння — це дар, щоб ніхто не хвалився, і та сама милість руйнує стіну між юдеєм і поганином.
2 1А ви були мертві у своїх провинах і гріхах, 2в яких ви колись ходили за звичаями цього світу, за волею володаря, що має владу над повітрям, — духа, який нині діє в непокірних. 3Серед них і ми всі колись жили за бажаннями своєї плоті, чинячи те, чого прагнули плоть і розум, і за своєю природою були дітьми гніву, як і всі інші. 4Але наш Отець, багатий на милосердя, через свою велику любов, якою полюбив нас, 5коли ми ще були мертві у своїх гріхах, оживив нас разом із Христом, — благодаттю ви спасені, — 6воскресив нас разом із ним і посадив разом із ним на небесах у Христі Ісусі, 7щоб у прийдешні віки явити безмірне багатство своєї благодаті в доброті до нас у Христі Ісусі. 8Бо благодаттю ви спасені через віру, — і це не ваша заслуга, це дар нашого Отця. 9Не від діл, щоб ніхто не вихвалявся. 10Бо ми — його творіння, створені в Христі Ісусі для добрих діл, які наш Отець заздалегідь приготував, щоб ми ними жили.
Наближені кров’ю Христа
11Тож пам’ятайте: ви, язичники за тілом, яких колись називали «необрізаними» ті, що звуться «обрізаними», — обрізанням, зробленим руками на тілі. 12Пам’ятайте, що тоді ви були без Христа, відлучені від спільноти Ізраїлю, чужі заповітам обітниці, не мали надії й були без нашого Отця у світі. 13Але тепер у Христі Ісусі ви, колись далекі, стали близькими кров’ю Христа. 14Бо він сам — наш мир, який зробив із двох одне, зруйнувавши своїм тілом стіну ворожнечі, що розділяла їх, a a v14 У Єрусалимському храмі був кам’яний бар’єр із попередженням, що кожного язичника, який його перетне, чекає смерть, — Павлова «стіна ворожнечі, що розділяла». 15скасувавши своїм тілом закон заповідей і постанов, щоб із двох створити в собі одне нове людство, встановлюючи мир, 16і щоб примирити обох із нашим Отцем в одному тілі через хрест, убивши тим самим ворожнечу. 17Він прийшов і звістив мир вам, далеким, і мир тим, хто був близько. 18Бо через нього ми обидва маємо доступ в одному Дусі до нашого Отця. b b v18 Тут уся Трійця відкриває дорогу додому: саме через Сина, в одному Дусі, ми приходимо до нашого Отця. Мета Євангелія — не просто небо, а сам Отець.
19Тож ви вже не чужинці й не приходьки, а співгромадяни святих і домашні нашого Отця. 20Збудовані на фундаменті апостолів і пророків, де наріжним каменем є сам Христос Ісус, 21в якому вся споруда, міцно зведена разом, зростає у святий храм у Господі, 22в якому й ви разом будуєтеся на оселю нашого Отця у Святому Дусі.
