Послання до Тита 3

3 ¹Нагадуй їм підкорятися правителям і владі, слухатися та бути готовими до всякого доброго діла, ²нікого не обмовляти, уникати сварок, бути лагідними й виявляти цілковиту поблажливість до кожного. ³Адже й ми колись були нерозумні, непокірні, обмануті, поневолені різними пожадливостями та насолодами, жили в злобі й заздрості, ненависні, ненавидячи одне одного. ⁴Та коли з’явилася доброта й любляча ласка нашого Отця, нашого Спасителя, ^a a v4 Тут «Спаситель» означає самого нашого Отця — джерело спасіння, який спасає нас через свого Сина і своїм Духом (вірші 5-6). ⁵він спас нас — не за праведні вчинки, які ми зробили, а зі свого милосердя, через омовіння нового народження й оновлення Святим Духом, ⁶якого щедро вилив на нас через Ісуса Христа, нашого Спасителя, ⁷щоб, виправдані його благодаттю, ми стали спадкоємцями в надії на вічне життя. ⁸Це слово гідне довіри, і я хочу, щоб ти наполягав на цьому, аби ті, хто довіряє нашому Отцеві, дбали про те, щоб віддаватися добрим ділам. Це добре й корисне для кожного.

⁹А нерозумних суперечок, родоводів, незгод і спорів про закон уникай, бо вони марні й непотрібні. ¹⁰Людину, яка сіє розбрат, застережи раз, потім удруге; а після того не май з нею більше нічого спільного, ¹¹знаючи, що така людина зіпсована й грішна; вона сама себе засудила.

Останні слова та вітання

¹²Коли пошлю до тебе Артема чи Тихика, постарайся прийти до мене в Нікополь, бо я вирішив перезимувати там. ¹³Зенаса, законника, та Аполлоса швидко виряди в дорогу, подбай, щоб їм нічого не бракувало. ¹⁴Нехай і наші навчаться віддаватися добрим ділам, задовольняючи нагальні потреби, щоб не бути безплідними.

¹⁵Вітають тебе всі, хто зі мною. Привітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усіма вами.