До тебе підношу свою душу
Псалом Давида.
Давид просить, щоб його навчили, а не лише врятували, — покажи мені свої дороги. Він приносить і своїх ворогів, і гріхи своєї юності та просить, щоб ні те, ні інше не визначало його. Наш Отець, як друг, відкриває свій завіт тим, хто боїться його.
25 1До тебе, Отче мій, підношу свою душу.
2Отче мій, на тебе надіюся; не дай мені осоромитися, не дай ворогам моїм торжествувати наді мною. 3Справді, ніхто з тих, хто чекає на тебе, не осоромиться; осоромляться ті, хто зраджує без причини.
4Покажи мені свої дороги, Отче мій; навчи мене стежок своїх. 5Веди мене у своїй істині й навчи мене, бо ти — наш Отець, моє спасіння; на тебе чекаю цілий день. 6Пам’ятай про своє ніжне милосердя, Отче мій, і про свою заповітну любов, бо вони споконвіку. 7Не згадуй гріхів моєї юності ні моїх бунтів; згадай мене за своєю заповітною любов’ю, заради своєї доброти, Отче мій.
8Добрий і справедливий наш Отець, тому наставляє грішників на дорогу. 9Він веде покірних справедливістю й навчає покірних дороги своєї. 10Усі стежки нашого Отця — віддана любов і вірність для тих, хто дотримується його заповіту й свідчень його.
11Заради свого імені, Отче мій, прости мій гріх, бо він великий. 12Хто той чоловік, що боїться нашого Отця? Він наставить його на дорогу, яку той має обрати. 13Його душа спочине в добробуті, а його нащадки успадкують землю. 14Щира дружба нашого Отця — для тих, хто боїться його, і він відкриває їм свій заповіт. 15Мої очі завжди звернені до нашого Отця, бо він визволить мої ноги із сіті.
16Повернися до мене й змилуйся наді мною, бо я самотній і пригнічений. 17Тривоги мого серця помножилися; виведи мене з моєї скрути. 18Поглянь на мою недолю та страждання і забери всі мої гріхи. 19Подивися на моїх ворогів, бо їх багато, і ненавидять мене лютою ненавистю.
20Збережи мою душу й визволи мене; не дай мені осоромитися, бо в тобі шукаю захисту. 21Нехай непорочність і праведність бережуть мене, бо на тебе чекаю.
22Визволи Ізраїль, Отче наш, від усіх його бід.