Моав і Юда покликані додому
Присуди сходяться колом від Моаву та Юди до самого Ізраїлю, і звинувачення конкретне: продають праведного за срібло, а вбогого за сандалі, топчуть бідних, змушують пророків мовчати. Наш Отець перелічує, що Він їм дав, а потім каже, що розчавить їх.
2 1Ось що каже наш Отець: За три злочини Моава, і за чотири — не відверну цього, бо він спалив на вапно кістки царя Едома. 2Тож пошлю вогонь на Моав, і пожере він твердині Керіота; загине Моав серед шуму, з криком і звуком шофара. 3Знищу правителя з-посеред неї і разом з ним повбиваю всіх її вельмож, каже наш Отець.
4Ось що каже наш Отець: За три злочини Юди, і за чотири — не відверну цього, бо вони відкинули настанову нашого Отця і не дотримувались його правил, а їхня брехня збила їх з дороги — та сама брехня, за якою йшли їхні предки. 5Тож пошлю вогонь на Юду, і пожере він твердині Єрусалима.
Суд Отця над Ізраїлем
6Ось що каже наш Отець: За три злочини Ізраїля, і за чотири — не відступлю, бо продають вони праведного за срібло, а вбогого — за пару сандалів. 7Топчуть вони голови бідних у земний порох і зганяють пригнічених з дороги. Чоловік і його батько ходять до тієї самої дівчини, безчестячи моє святе ім’я. 8Вони вилежуються біля кожного жертовника на одежі, взятій у заставу, а в домі свого Бога п’ють вино тих, кого оштрафували. 9Та це я знищив амореянина перед ними, високого, мов кедри, і міцного, мов дуби; я знищив плід його вгорі і коріння його внизу. 10І це я вивів вас із землі єгипетської і сорок років вів вас пустелею, щоб ви заволоділи землею амореянина. 11Я підняв деяких із ваших синів пророками, а декого з ваших юнаків — назореями. Хіба не так, народе Ізраїля? — проголошує наш Отець. a a v11 Назореї були ізраїльтянами, які складали особливу обітницю посвяти Богові, утримуючись від вина та стриження волосся (див. Числа 6). 12Але ви напоїли назореїв вином, а пророкам наказали, кажучи: «Не пророкуйте». 13Ось, я роздавлю вас на місці вашому, як чавить віз, повний снопів, землю під собою. 14Навіть прудкий не втече, і сильний не втримає своєї сили, і воїн не врятує свого життя. 15Лучник не встоїть, прудконогий не втече, і вершник не врятує свого життя. 16Навіть найхоробріший з-поміж воїнів утече голим того дня, — проголошує наш Отець.