Псалми 72 (71)

72 ¹Дай цареві твоє правосуддя, Отче наш, і твою праведність синові царя. ²Нехай судить він твій народ по праведності, а пригнічених твоїх — по справедливості. ³Нехай гори принесуть народові мир, а пагорби — праведність. ⁴Нехай захистить він пригнічених з народу, врятує дітей убогих і розчавить гнобителя. ⁵Нехай боїться тебе народ, доки сонце сяє і місяць перебуває, через усі покоління. ⁶Нехай зійде він, мов дощ на скошену траву, мов злива, що зрошує землю. ⁷За його днів нехай процвітає праведний і рясніє мир, доки місяця не стане. ⁸Нехай панує він від моря до моря й від Ріки до країв землі. ^a a v8 «Ріка» — це Євфрат, велика річка, що позначала східну межу обітованої землі Ізраїлю. ⁹Нехай мешканці пустелі вклоняться перед ним, а вороги його нехай лижуть порох. ¹⁰Нехай царі Таршишу й островів платять данину; нехай царі Шеви та Севи приносять дари. ¹¹Нехай усі царі впадуть ниць перед ним, усі народи служать йому. ¹²Бо він визволяє вбогого, що волає, пригніченого, якому ніхто не допоможе. ¹³Він змилосердиться над слабким і вбогим і спасе життя вбогих. ¹⁴Від гноблення і насильства викупляє він їхнє життя, і дорога йому їхня кров. ¹⁵Нехай живе він довго; нехай буде дано йому золото Шеви! Нехай люди моляться за нього безперестанку і благословляють його цілий день. ¹⁶Нехай буде рясно збіжжя на землі; нехай колоситься воно на вершинах гір; нехай плід його буде, мов Ливан, і нехай люди розквітнуть із міст, мов трава на полі. ^b b v16 «Мов Ливан» викликає в уяві славетні високі ліси й багаті врожаї Ливану — образ надзвичайного достатку. ¹⁷Нехай ім’я його перебуває повік, нехай триває слава його, доки сонце світить. Нехай благословляться в ньому всі племена; нехай усі народи називають його блаженним. ¹⁸Благословенний Отець Ізраїлю, що єдиний творить дивні діла. ¹⁹Благословенне славне ім’я його повік; нехай уся земля сповниться славою його! Амінь і амінь.

²⁰Скінчилися молитви Давида, сина Єссея.