1 Послання до солунян 1

1 ¹Павло, Сила й Тимофій — до церкви солунян у нашому Отці та Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир.

²Ми завжди дякуємо нашому Отцеві за всіх вас, згадуючи вас у своїх молитвах.

Вдячність за їхню віру та любов

³Ми постійно згадуємо перед нашим Отцем вашу працю, породжену вірою, ваші труди, спонукані любов’ю, і вашу стійкість, натхненну надією на нашого Господа Ісуса Христа. ⁴Бо ми знаємо, брати й сестри, улюблені нашим Отцем, що він обрав вас, ⁵бо наша добра звістка прийшла до вас не лише в словах, а й у силі, у Святому Дусі та в повній переконаності. Ви знаєте, якими ми були серед вас заради вас. ⁶Ви наслідували нас і Господа, прийнявши звістку серед великих страждань, з радістю від Святого Духа, ⁷так що ви стали взірцем для всіх віруючих у Македонії та Ахаї. ⁸Бо від вас розлетілося слово Господнє — не тільки в Македонії та Ахаї, але ваша віра в нашого Отця досягла всюди, — тож нам нема потреби щось говорити. ⁹Бо вони самі розповідають про нас, як нас прийняли серед вас і як ви навернулися до нашого Отця від ідолів, щоб служити живому та істинному Отцеві, ¹⁰і чекати з небес його Сина, якого наш Отець воскресив із мертвих, — Ісуса, який рятує нас від прийдешнього гніву. ^a a v10 Павло називає всю добру звістку одним подихом: Отець воскресив свого Сина Ісуса, який рятує нас від прийдешнього суду, — Отець і Син діють разом задля нашого спасіння.