Приношення найкращого
Хлібна жертва — це пшенична мука з олією та ладаном; жменю спалюють, а решта годує священиків. Ні закваски, ні меду, але сіль завжди — сіль заповіту твого Отця, — тож навіть найубогіший дар несе на собі заповіт.
2 1«Коли хтось приносить хлібне приношення нашому Отцеві, це приношення має бути з добірного борошна. Полий його олією, поклади на нього ладан, 2і принеси його синам Аарона, священникам. Священник візьме повну жменю того добірного борошна з олією разом з усім ладаном і спалить пам’ятну частину на жертовнику — це вогняне приношення, приємні пахощі нашому Отцеві. a a v2 Пам’ятна частина — це та жменя, яку священник спалював на жертовнику, представляючи все приношення, коли воно підносилося до нашого Отця. 3Решта хлібного приношення належить Ааронові та його синам — це найсвятіше, з вогняних приношень нашому Отцеві.
4«Коли приносиш хлібне приношення, спечене в печі, нехай це буде з добірного борошна: або прісні хлібини, замішані на олії, або прісні коржі, помазані олією. 5Якщо твоє приношення — це хлібне приношення, спечене на сковороді, нехай воно буде з добірного борошна, замішаного на олії, без закваски. 6Поламай його на шматки й полий олією; це хлібне приношення. 7Якщо твоє приношення — це зерно, приготоване в горщику, зроби його з добірного борошна й олії. 8Принеси нашому Отцеві хлібне приношення, зроблене з цього; віддай його священникові, який принесе його до жертовника. 9Священник візьме пам’ятну частину хлібного приношення й спалить її на жертовнику — це вогняне приношення, приємні пахощі нашому Отцеві. 10Те, що залишається від хлібного приношення, належить Ааронові та його синам — це найсвятіше, з вогняних приношень нашому Отцеві.
11«Жодне хлібне приношення, яке ти приносиш нашому Отцеві, не повинно містити закваски, бо не можна спалювати ні закваски, ні меду як вогняне приношення нашому Отцеві. 12Можеш приносити їх нашому Отцеві як приношення первоплодів, але не приноси їх на жертовнику як приємні пахощі. 13Соли кожне хлібне приношення. Не залишай без солі заповіту твого Отця; додавай сіль до всіх своїх приношень. b b v13 Сіль зберігала їжу й ніколи не псувалася, тож «заповіт солі» символізував зв’язок з нашим Отцем, який триває й не може бути розірваний.
14«Якщо приносиш хлібне приношення первоплодів нашому Отцеві, принось свіже зерно, підсмажене на вогні, потовчені зерна, як своє приношення первоплодів. 15Полий його олією й поклади на нього ладан; це хлібне приношення. 16Священник спалить пам’ятну частину — трохи потовченого зерна з олією — разом з усім ладаном як вогняне приношення нашому Отцеві.»
