Вранці ти чуєш
Керівникові хору; для флейт. Псалом Давида.
Ранкова молитва, викладена, а тоді очікувана, наче справа, подана на світанку. Горло його ворогів — відкрита могила, а їхні слова — лестощі. Давид просить свого Отця вести його прямою стежкою повз тих, хто чекає його падіння.
5 1Почуй мої слова, мій Отче; зваж на моє зітхання. 2Почуй голос мого благання про допомогу, мій Царю і мій Отче, бо до тебе молюся.
3Мій Отче, вранці ти чуєш мій голос; вранці я приношу тобі свою молитву й виглядаю з надією. 4Бо ти не той Отець, що тішиться беззаконням; зло не може перебувати з тобою. 5Пихаті не встоять перед твоїми очима; ти ненавидиш усіх, хто чинить зло. 6Ти знищуєш тих, хто говорить неправду; мій Отець гидує кровожерними та підступними.
7А я, через велику твою незмінну любов, увійду до твого дому; вклонюся до твого святого храму в благоговінні перед тобою. 8Мій Отче, веди мене у твоїй праведності заради тих, хто чатує на моє падіння; вирівняй переді мною твій шлях. 9Бо немає нічого надійного в їхніх устах; їхнє нутро — то загибель. Їхнє горло — відкрита могила; вони лестять своїм язиком. 10Визнай їх винними, мій Отче; нехай вони впадуть через власні підступи. Відкинь їх за численні їхні бунти, бо вони повстали проти тебе. a a v10 Давид приносить свій відвертий крик про справедливість прямо до нашого Отця, який приймає його, а не відвертається. Прагнення, щоб зло було зупинене, знаходить свою повну відповідь в Ісусі, який є водночас досконало справедливим і досконало милосердним.
11А всі, хто шукає притулку в тобі, нехай радіють; нехай співають від радості повік. Розкинь свій покров над ними, щоб ті, хто любить твоє ім’я, сповнилися радістю в тобі. 12Бо ти, мій Отче, благословиш праведного; ти оточуєш його прихильністю, наче щитом.