Неемія 6

6 ¹Санаваллат, Товія, Ґешем араб та інші наші вороги почули, що я відбудував мур і не лишилося жодного пролому, хоча дверей у брамах я ще не поставив. ²Санаваллат і Ґешем надіслали звістку: «Прийди, зустріньмося в одному із сіл на рівнині Оно» — але вони задумали заподіяти мені зло.

³Тож я послав до них посланців: «Я роблю велику справу й не можу прийти. Навіщо спиняти роботу, щоб я, залишивши її, зійшов до вас?»

⁴Чотири рази вони надсилали мені те саме, і щоразу я давав їм ту саму відповідь. ⁵Уп’яте Санаваллат надіслав до мене так само свого слугу, і в руці той мав відкритого листа. ⁶У ньому було написано: Серед народів ходить чутка — і Ґешем це підтверджує, — що ти та юдеї задумали повстання; тому ти й будуєш мур і маєш стати їхнім царем, як кажуть ці чутки.

⁷Ти навіть настановив пророків, щоб проголошували про тебе в Єрусалимі: «Цар у Юдеї!» Тепер це дійде до царя. Тож прийди, і порадьмося разом.

⁸Я відповів: Нічого з того, що ти кажеш, не сталося — ти вигадуєш це з власного розуму. ⁹Усі вони намагалися нас залякати, кажучи: «Їхні руки ослабнуть від роботи, і вона не буде завершена». Але тепер, Отче мій, зміцни мої руки.

¹⁰Я прийшов до дому Шемаї, сина Делаї, сина Мегетавеїла, який був замкнений. Він сказав: «Зустріньмося в домі Божому, усередині храму, і замкнімо двері храму, бо вони йдуть, щоб убити тебе, уночі йдуть, щоб убити тебе».

¹¹Але я сказав: «Чи ж такому чоловікові, як я, тікати? Чи ж такому, як я, входити до храму, щоб вижити? Не ввійду». ¹²Я зрозумів, що не наш Отець послав його, — він вимовив це пророцтво проти мене, бо Товія та Санаваллат найняли його. ¹³Його найняли, щоб залякати мене й довести до гріха, аби вони могли зганьбити моє ім’я й знеславити мене. ¹⁴Згадай, Отче мій, Товію та Санаваллата за ці вчинки, а також пророчицю Ноадію та решту пророків, які намагалися мене залякати.

Отець завершує мур

¹⁵Отож мур було завершено двадцять п’ятого дня місяця елула, за п’ятдесят два дні. ^a a v15 Елул — шостий місяць єврейського календаря, що припадає на кінець літа (приблизно серпень–вересень). ¹⁶Коли почули всі наші вороги й побачили всі народи навколо нас, вони дуже занепали у власних очах, бо зрозуміли, що це діло звершив наш Отець. ¹⁷Також у ті дні юдейські вельможі надсилали багато листів Товії, і листи Товії приходили до них. ¹⁸Багато хто в Юдеї був зв’язаний із ним присягою, бо він був зятем Шеханії, сина Араха, а його син Єгоханан одружився з дочкою Мешуллама, сина Берехії. ¹⁹Вони також постійно розповідали мені про його добрі вчинки й переказували йому мої слова. А Товія надсилав листи, щоб мене залякати.